середа, 30 грудня 2015 р.

Райдуга книжкових сторінок



   З 28 по 30 грудня на абонементі районної бібліотеки відбулися Дні інформації «Райдуга книжкових сторінок». До уваги користувачів була представлена книжкова виставка «Книжковий спалах», на якій розміщені найкращі літературні новинки 2015 року різноманітної тематики.
    У ці дні бібліотекарі знайомили шанувальників літературного слова з художніми творами українських письменників: Андрія Куркова, Марії Матіос, Ірен Роздобудько, Валерія Шевчука, Івана Іваничука та інших.
    Звернули увагу на видання книг серії «Знамениті українці» про Івана Кожедуба, Кирила Розумовського, Михайла Грушевського, Сергія Корольова, Миколи Амосова та інших.
    Серед творів зарубіжних письменників бібліотекарі особливо рекомендували прочитати Стіга Ларссона, Харукі Муракамі, Мішеля Уельбека.
   Запрошуємо всіх бажаючих познайомитися з новинками року і обрати собі книгу за смаком.

пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

Бібліографія – орієнтир у світі літератури



   З метою популяризації бібліографічних знань, набуття основ користування довідково – бібліографічним апаратом та підвищенням інформаційно-бібліогра- фічної культури для учнів 7-А класу СШ№5 пройшов День бібліографії «Бібліографія – орієнтир у світі літератури».
    Бібліограф районної бібліотеки Зоя Каруна провела бібліотечний урок «Три чарівні букви ДБА», який допоміг дітям набути знань та навичок працювати з довідково-бібліографічним апаратом. 
  Бібліограф  детально зупинилася на системі каталогів і картотек, які ведуться у районній бібліотеці.
   Школярі активно брали участь у вікторині «Знайди книгу»,  яка навчила їх, як за допомогою каталогів можна знайти потрібну книгу.
   Виставка-огляд  «Тисяча мудрих сторінок» познайомила присутніх з бібліографічною продукцією, яка є в бібліотеці.



пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Як слово наше відгукнеться?



Напередодні дня Святого Миколая  в центральній районній бібліотеці відбулося пяте засідання  поетичного клубу «Ліра». Місцеві поети та земляки – шанувальники поезії підвели підсумки роботи клубу в 2015 році та накреслили план роботи на наступний.
Хоча на засіданнях завжди людно, але хочеться залучати  більше молоді, яка на «Зустрічах поколінь» зможе почитати   свої перші вірші, а кращі твори будуть надруковані на сторінках місцевих газет, а, можливо, навіть  в збірниках.
Поезія чарує, підбадьорює, надихає, інколи заспокоює, зцілює душу, ніжна і гостра, мудра й тремтлива…
Боляче втрачати кожну людину, але закони природи  нам не дарують вічного життя на землі. Хвилиною мовчання любителі поезії вшанували пам’ять талановитої і скромної поетеси з с.Олексино Євдокії Калашник. Її вірші на шпальтах районних газет друкувалися під псевдонімом «Валентина».
Цього разу голова поетичного клубу  Олена Штанько спілкувалася з колегами по перу завдяки сучасним технологіям у бібліотеці. Всі дуже надіються, що Олена Іванівна незабаром знову займе своє почесне місце за «круглим» столом, бо життя – сильніше за хворобу.
Місцевий поет та композитор Леонід Григорець поклав віршовані слова Олени Штанько, написані  в  лікарняній палаті, на музику. Його подарунок, так душевно виконаний, викликав щем і навіть в декого сльози. А Олег Торяник експромтом написав для Олени Штанько вірш.
Зустріч – це свято, часто зі сльозами на очах, але яка велика радість від спілкування. Завжди теплі, добрі слова знаходяться  у директора бібліотеки Людмили Єфремової, а присутні вдячні колективу і очільнику за неоціненну підтримку. Ось і цього разу бібліотека зробила подарунок учасникам клубу, який після слів вітань разом з керівником вручила  Алла Новікова. Це – поетичний альманах «Мріємо, відчуваємо, пишемо», до речі, третій випуск.
А потім поети і поетеси читали нові твори зі свого доробку, а також розповідали, коли почали віршувати і що їх, або – хто, на це надихнув.
Галину Зікрань, випускницю школи №2 ( тоді ім.Мікояна), ще в початкових класах вразила розповідь вчительки про Китай. Маленькій дівчинці так хотілося допомогти діткам – китайчатам,  і виникли перші рядки: «В борьбе за мир встает 500-милионный  китайский народ».
Малого Олега Торяника до римування  підштовхнула журба, але любов до творів Остапа Вишні переважила журливі нотки. Олег Павлович і нині пише гумор і  навіть здобуває призи.
Боромлянка Марія Добродєєва  15 років трудилася на Чукотці , але з Магаданської області повернулася до Тростянця, де до пенсії працювала на шоколадній фабриці. Марія Григорівна має добру душу і велике бажання творити добро. Інколи – це вірш вдячності місцевій листоноші, або побажання вдячних читачів журналу «Огородник», журналісти якого  не лишились в боргу і подарували Марії Добродєєвій дві кнги.
 Ще одна перлина поетичного клубу «Ліра» – Марія   Бородіна все життя присвятила навчанню дітей рідній мові та  літературі – учитель методист має вищу категорію. Її тато, теж був вчителем, збирав фольклор, віршував, перекладав з німецької твори  Гете , мав плани попрацювати з Павлом Тичиною, з яким товаришував, але їх зруйнувала війна. Нині Марія Іванівна читає класиків і пише для онуків, дітей, земляків.
Ніна Шимацька – велика  любителька  поезії, душа колективу, чуйна, завжди підставить дружнє плече, щедро ділиться своїм теплом. Тож і колектив її дуже любить.
Алла Захарченко, коли читає вірші, то хочеться слухати і слухати. Стільки віршів , як вона, певно ніхто не знає. Вона не дивується, коли чує: «Як  Вам вдається  стільки запамятати?». Рецепт простий: багато читати, вибирати най- сокровенніше і щедро дарувати поезію землякам . Один з найулюбленіших поетів – Борис Олійник, а голос у Алли Іванівни – молодий, дзвінкий, медовий.
Лілії Ільченко доля піднесла чимало випробувань, мало хто знає про її хворобу. Тихенька, соромязлива , в свої 78 літ пише вірші на актуальні теми. Поезія для неї стала тим вітрилом, яке несе її по життю.
Олег Шелест почав віршувати в 50, хоча поезію любив завжди.
-«Ми – поети народні, місцеві, самодіяльні. Шкода, що сьогодні не всі змогли зібратися, надіюся, що на мій ювілей всі запрошені прийдуть», -  сказав Олег Григорович.
     На оптимістичній ноті засідання закрив самодіяльний поет, композитор,
виконавець Леонід Григорець. У нього є чудові рядки, близькі для кожного, хто римує, відчуває ритм, вкладає знання і душу в свої твори: «Критикуй же строже, стих мой полный чувства, я достигну тоже своего искусства».





четвер, 17 грудня 2015 р.

Бібліотечна кімната патріотичного виховання

         З метою національно-патріо- тичного виховання в районній бібліотеці зусиллями працівників книгозбірні створена кімната патріотичного виховання «Слава Героям!».
         Тут представлені унікальні фотоматеріали про участь наших земляків: у подіях на Євромайдані («День, що змінив країну»); у зоні АТО («Обов’язок справжніх чоловіків – боронити Батьків- щину»); у волонтерському русі («Волонтер - це стан душі»). Чільне місце займають матеріали про наших героїв – земляків Миколу Давидова, Сергія Воробйова та Валерія Чепігу, які загинули на буремному Сході («Герої не вмирають»), а також про нашого земляка-патріота Євгена Сітенка, який з перших днів пішов добровольцем на війну та залишився інвалідом. Але хлопець знайшов себе і продовжує допомагати боронити країну. Про це свідчать численні публікації в періодичних виданнях, які  розміщені на виставці.
            На прикладах цих героїв виховуватиметься не одне покоління українців.



четвер, 10 грудня 2015 р.

Вшанували ліквідаторів



   10 грудня, напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в читальній залі районної бібліотеки відбулася зустріч-вшанування «Згадувати боляче, забути неможливо», на яку були запрошені учні 10 класу спеціалі- зованої школи №2 та тростянецькі ліквідатори  - Володимир Борисович Сумченко і Віктор Терентійович Рябуха.
   «Без сумніву, події майже 30 – річної давнини ніколи не зітруться з пам’яті десятків поколінь, ця катастрофа назавжди залишиться спільним болем. Ліквідатори – жертвували своїм здоров’ям  та життям захи- щаючи нас від атомного лиха», - розпочала захід бібліотекар Наталія Пономаренко.
   Почесні гості поділилися спогадами про страшну трагедію на Чорнобильській АЕС, розповіли старшокласникам про перших тростянчан–ліквідаторів, які, усві- домлюючи всю серйозність ситуації, не вагаючись поїхали до Чорнобиля і виконали свій громадянський обов’язок та згадали своїх товаришів, які передчасно пішли з життя.
   Володимир Борисович та Віктор Терентійович змусили задуматись молодь про сенс життя, про те горе, на яке наражає себе людина недбалим відношенням до навколишнього середовища.
   На превеликий жаль, учасників тих подій стає все менше серед нас і ми повинні своєчасно віддати їм свою шану і повагу.




Тростянецькій публічній бібліотеці проходять заняття для дітей з особливими освітніми потребами

Ми віддавна проводили заняття для діток з особливими освітніми потребами, але вже протягом кількох місяців з дітками займається кваліфікован...