четвер, 30 квітня 2015 р.

Війна пером поетів


   Напередодні 70-ї річниці Великої Перемоги в районній бібліотеці відбулося засідання поетичного клубу «Ліра», присвячене поезії воєнних років, на яке були запрошені гості: ветеран війни, учасник бойових дій Анатолій Гурін, голова районної організації «Ветеран» Володимир Мисенко, голова ГО «Голос Громади» Анатолій Заяц, директор Центру громадських ініціатив Валентина Черкашина.

 Голова клубу «Ліра» Олена Штанько привітала присутніх зі святом Перемоги, прочитала свої власні вірші «День Победы», «Сивочолі ветерани» «Защитим ветеранов та запросила до слова Анатолія Гуріна. Сивочолий ветеран пройшов фронтовими дорогами, відбудовував країну, самовіддано працював.
«І завжди зі мною  поруч була моя муза, яка надихала до написання власних поетичних творів. Мої вірші – це літопис прожитого життя»,- сказав Анатолій Олександрович .
            Майже на всіх присутніх в залі війна наклала свій слід: одні воювали, у інших рідні були на війні. Так, у Віри Панченко воювали на фронтах батько і мати. Віра Іванівна на згадку про своїх батьків написала декілька віршів. Один із них «Хлопчик Ваня Панаєт» був прочитаний на засіданні. У Ніни Шимацької той період життя пов'язаний із трагічною смертю дідуся, про який вона згадала зі сльозами на очах.
             На засіданні клубу була присутня донька ветерана війни Василя Івановича Безуглого Лариса Василівна, яка поділилася спогадами про свого прославленого батька і зачитала власний вірш – посвяту.
   Далі слово взяв Володимир Мисенко.
«Ветеранів з кожним роком залишається все менше і менше, тож наш обов’язок зробити все можливе для покращення їхнього життя. Саме цьому покликаний сприяти нещодавно отриманий грант проекту «Адаптація ветеранів Тростянеччини до сучасних умов». Обіцяємо фінансову допомогу поетичному клубу «Ліра», - наголосив Володимир Мисенко. Його слова підтримав Анатолій Заяц.
            Серед присутніх було чимало дітей війни, які на власні очі бачили її страхіття і свої спогади вилили у віршовані рядки. Це Василь Залавський, Олег Шелест, Алла Захарченко, Лілія Ільченко та Галина Зікрань.
            Війни завжди несли і несуть людям горе. Цьому підтвердження афганська війна, неоголошена війна на Сході України. Афганську тему висвітлили у своїх віршах Олег Торяник та Олена Штанько.
       Про сучасну війну на Сході України з хвилюванням розповіла мати молодого бійця, учасника АТО Ольга Степанко. Всі присутні були їй щиро вдячні за виховання такого сина. А Олена Штанько прочитала вірш «Солдаты возвращаются в АТО».
          Багато поезій, присвячених неоголошеній війні, написала Лілія Ільченко. Деякі з них вона і зачитала.
     Нікого не залишили байдужими рядки віршів «Памяти ушедших», «Мама», написаних Людмилою Ісаєвою.
     Окрасою заходу стали майстерно виконані Леонідом Григорцем пісні-попурі воєнної тематики. Звучали: «День Победы», «Смуглянка», «Катюша», «Дороги» та інші.
     По закінченні засідання кожен з учасників клубу «Ліра» отримав поетичний альманах «Поезія – сповідь душі» з надрукованими віршами, які були прочитані на минулому засіданні.
           






        

 

четвер, 23 квітня 2015 р.

На прикладах мужніх вчиться молодь



26 квітня минає 29 років  з часу Чорнобильської трагедії. Українці повинні пам’ятати всіх тих, хто вступив в боротьбу з некерованим реактором, і ціною свого життя, свого здоров’я зупинили розповсюдження смертоносного смерчу. На їх прикладах сучасна молодь вчиться мужності і героїзму.
         Напередодні цієї сумної дати в читальній залі районної бібліотеки пройшла вахта  пам’яті «Лелека Чорнобиля чорний над нами летить», на яку були запрошені учні 10-А класу спеціалізованої школи № 5 та ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, наш земляк Володимир Борисович Сумченко.
         Ведучі заходу Алла Новікова та Олена Іванцова  за допомогою сучасних інформаційних технологій  відтворили факти трагічної весни 1986 року, розповіли про події тієї квітневої  ночі, коли стався вибух, згадали безпосередньо  про наших земляків-ліквідаторів, які в екстремальних умовах не рахувалися ні з чим, без відпочинку, не маючи спеціального спорядження, ризикуючи здоров’ям виконували поставлені завдання.
Одним  з цих відважних людей є  Володимир Сумченко. Учні мали   можливість отримати відповіді на питання, які виникали під час зустрічі. Присутні переглянули уривки з документального фільму «Чорнобиль -25 років поспіль» знятого Ігорем  Василенком про поїздку до Чорнобильської зони групи тростянецьких ліквідаторів через 25 років. Серед них був і Володимир Борисович. Школярі були щиро вдячні гостю за цікаву та змістовну розповідь.
26 квітня - це день пам’яті, день скорботи і роздумів. Саме цього дня у багатьох країнах світу сотні дзвонів перегукнуться з чорнобильським на знак памяті про загиблих, запалають свічки у храмах, зазвучать молитви.

середу, 22 квітня 2015 р.

Вечір пам’яті Григорія Івановича Шелеста



22 квітня виповнилося 100 років від дня народження добре знаної і шанованої людини на Тростянеччині - педагога, краєзнавця та громадського діяча  Григорія Івановича Шелеста. Саме цій неординарній особистості і був присвячений вечір пам’яті, що пройшов у районній бібліотеці. На захід зібралися всі ті, хто добре знав, любив, поважав Григорія Івановича та працював з ним.
Розпочав вечір директор  краєзнавчого музею Микола Мельник, який розповів про Григорія Івановича, як ініціатора заснування у 1982 році краєзнавчого музею. Краєзнавчий музей був відкритий у 1984 році і Григорій Шелест був зберігачем та збирачем експонатів музею на громадських засадах. А вже з 1992 по 1999 роки - завідувачем народного музею. Микола Мельник відмітив, що справа розпочата краєзнавцем живе, процвітає і дотепер.


Потім  слово взяв син Григорія Івановича – Олег Григорович, який пішов по стопах батька,  ставши педагогом, краєзнавцем та громадським діячем. Він розповів багато цікавого про свого  прославленого батька: дитинство, юнацькі роки, трудову діяльність, сім’ю. Його розповідь доповнила  донька Леся Шелест, яка згадувала свого дідуся, як люблячого, але вимогливого у всіх справах.
На вечір завітали представники Боромлі, учасники художньої самодіяльності села. Від їх імені  взяла слово Ніна Єртахова, яка зачитала власні вірші – літопис  життя Григорія Івановича. Вірші перепліталися з майстерно виконаними піснями, що свого часу любив і співав ювіляр: «Яблуня», «Уральская рябинушка»,  «На Волге широкой», «Ой, у гаю при Дунаю». Далі тему підхопив боромлянин Микола Артюшенко, який добре знав Григорія Івановича як вчителя, лектора, краєзнавця.
Серед гостей вечора був Анатолій Гурін, який багато років працював в локомотивному депо і разом з Григорієм Шелестом створювали залізничний музей. Анатолій Олександрович розповів,  як це було і прочитав власний вірш – присвяту.
Свого часу  з Григорієм Івановичем по партійній лінії працювали лекторами Ольга Вчерашня та Микола Слівкін. Вони згадали ті часи, коли були ще молодими і повними енергії для звершень.
На  заході були присутні представники районної організації «Ветеран» Володимир Мисенко та Анатолій Заєць. Вони були зворушені тим,як нащадки шанують своїх батьків. Їхня організація робить все для покращення життя ветеранів війни та праці.
Емма Омельчук, керівник гуртку історичного краєзнавства ПД та Ю, який започаткував Григорій Іванович, познайомила присутніх з фотоальбомом «Краса і біль України».
Григорій Шелест свого часу був солістом хору «Ветеран». Багато років поруч з ним йшов по життю Олег Торяник. Він згадав про це та прочитав  власний вірш – спогад,  що  написав до ювілею свого товариша.
Любов до рідного краю, пошукової справи Григорій Іванович передав багатьом тростянчанам. Він був співавтором  створення фотоальбому «Тростянець», книги «Історія міст і сіл. Сумська область». Постійно друкував свої краєзнавчі статті на сторінках місцевих газет. Про це розповіла  бібліограф районної бібліотеки Зоя Каруна.
Григорій Іванович залишив достойне надбання, яке послужить не одному поколінню земляків.

Твори талановитих дітей Тростянеччини ввійшли до літературної збірки

     В Тростянецька публічна бібліотека пройшов святковий захід приурочений випуску літературного альманаху. На протязі майже трьох місяців ...