21 березня у Всесвітній день
поезії, засідання клубу «Ліра» стало незвичайним, адже ряди поетичної організації при
Тростянецькій районній бібліотеці
поповнилися талановитою станівчанкою
Ніною Цілуйко та юними любителями прекрасної та вічної поезії.
Важко зробити перший крок, відкрити сокровенне, вистраждане оточуючим.
Дуже приємно, що педагоги
Тростянецької СШ № 5 вчать своїх вихованців мислити образно, розширювати
свій кругозір, не боятися гостроти правди, вчать користуватися словом, що
проникає в таємниці людської душі.
І від учнів ми почули вдячність своїм вчителям, що навчили
мелодійно римувати, наповнили серця натхненням, добром, вірою та любов’ю, що
робить світ кращим. В цей день підтримувала юних поетів, як і завжди, Вікторія
Анатоліївна Трофімцова, яка й сама пише вірші.
«Психологи відзначають. - наголосила бібліотекар, - що люди, які
звертаються до поезії, по характеру своєму
більш м’які, добрі та емоційні».
Директор книгозбірні Людмила
Єфремова ознайомила присутніх з умовами літературних конкурсів, які діють в
Україні на сьогоднішній день.
Засідання поетичного клубу «Ліра»
вела Алла Іванівна Захарченко - людина, віддана гарній поезії, яка так багато
може дати молодим, підказати, підтримати. Віршувати може кожен, але, якщо ти не
любиш чужих віршів, то й твоє не буде цікавим.
Свої вірші читала Людмила
Погібелєва, Вікторія Пономаренко, Валерія Івануна, Даяна Мірошниченко.
За кожним твором - особистість яскрава, творча, здібна,
думаюча.
«Нині багато говориться про
занепад моральності в молодих, - сказала Людмила Єфремова, а ми ось слухаємо молодь і радіємо, пишаємося
нею.
Директор цукрозаводського клубу
Валентина Черкашина запросила молодих поеток разом провести цікавий захід у
їхньому закладі.
А Поліна
Рєзніченко, подарувала присутнім російський романс з кінофільму «Дні Турбіних». Члени клубу пораділи за Віру
Іванівну Панченко, якій другу збірку поезій допомогли видати онуки.
Завжди дороге слово члена клубу
«Ліра» Ніни Іванівни Шимацької. ЇЇ розповідь торкнулася і героїв Великої
Вітчизняної війни, а героєм є кожен захисник, який не шкодував власного життя,
щоб визволити країну від фашистської навали. Розповіла Ніна Іванівна, як дев’ятнадцятирічною
приїхала до Тростянця, про невлаштованість у перші роки життя тут.
Душевні,
добрі слова почули школярки від Людмили Ісаєвої, а Ольга Степанко побажала
ясної цілі, реальної мрії та щоб збулося все задумане. А взагалі, життя прекрасне, коли є підтримка
рідних і друзів, якщо серце небайдуже, а
в житті є місце для вічної і прекрасної Поезії.
Немає коментарів:
Дописати коментар