понеділок, 3 лютого 2014 р.

А ви бачили весілля у бібліотеці?


    У народі кажуть, що кожна людина має свою половинку і кому пощастить, той знайде її. Кожна дівчина мріє про своє жіноче щастя: міцну родину, осяяну дзвінкими голосами дітей, люблячого та дбайливого чоловіка. І дуже часто трапляється так, що навіть не підозрюєш, що твоя доля десь зовсім поруч і потрібна лише якась мить, щоб опинитися в потрібному місці і в потрібний час.
  Марина, як і всі дівчата, мріяла про своє жіноче щастя. Не дивлячись на те, що має вроджену ваду зору,  закінчила школу, вступила до місцевого ліцею. Зустріла коханого хлопця, але спільне життя не склалося. Про нього нагадував лише маленький Сашенька  У години відчаю підтримували мама та найближча подруга Марія.
   З Марією були знайомі ще з дитинства. Саме вона і стала хрещеною матір'ю її синові. Дівчина часто відвідувала бібліотеку і одного разу запросила туди і Марину. Виявилось, що завдяки програмі “Бібліоміст” у бібліотеці діє сучасний Інтернет-центр, де можна безкоштовно користуватися Інтернетом, спілкуватися, знаходити собі друзів та однодумців. Тут уже утворилася спільнота людей з особливими потребами, для яких бібліотека стала гостинним домом, який допомагає їм жити, долати самотність. Саме тут, в Інтернет-центрі вперше і побачив  Марину  Максим, який давно уже мріяв зустріти свою половинку. Це було кохання з першого погляду.
     Вони ніколи раніше не бачились і не зустрічались, хоча народились і виросли в одному місті. Та коли доля, врешті-решт, таки звела цих двох молодих людей, то вистачило лише місяця, щоб зрозуміти:  ніяких розлук, відтепер разом назавжди.
-   Вперше я побачив Марину у бібліотеці: вона прийшла у комп'ютерну залу, де я останнім часом проводив багато вільного часу,  — розповідає  Максим. Я і раніше був постійним користувачем бібліотеки, а після того, як тут з'явилося комп'ютерне обладнання, то я і взагалі не уявляю своє життя без бібліотеки. Тут дуже цікаво, у мене з'явилося багато друзів і однодумців. Ми спілкуємося, підтримуємо одне одного, разом відзначаємо особисті свята. А одного разу я звернув увагу на лагідну, усміхнену дівчину, яка зайшла до комп'ютерної зали. Це і була Марина.
-   Та й я не залишилася байдужою до цікавого співрозмовника, — зізнається дівчина.
       Максим виявився доброю і чуйною людиною, справжнім чоловіком для Марини та турботливим татусем для її дворічного сина, який уже під час першого знайомства залюбки простягнув свої рученята до чоловіка.
   З часом молоді люди вирішили офіційно зареєструвати свій шлюб, а найщасливіший день у своєму житті — весілля відзначити саме у бібліотеці, де зародилося їхнє кохання.
       Після реєстрації шлюбу, молодята приїхали до бібліотеки, де їх хлібом -сіллю зустрічали директорка закладу Людмила Єфремова та голова  районної спілки  інвалідів Микола Герасименко — люди які доклали немало зусиль, щоб ця весільна церемонія відбулася.
   У бібліотеці на молодих чекало справжнє  весільне шоу з короваєм, тамадою, святковим тортом  і численними вітаннями від друзів та гостей.
   Від імені колективу бібліотеки наречених вітала директорка закладу Людмила Єфремова.
-  Бібліотеки стають дедалі не лише інноваційнішими, а й романтичнішими, зазначила  керівник книгозбірні. Доказом даного твердження є те, що одна з молодих пар, яка познайомилася в Інтернет-центрі  нашої бібліотеки вирішила саме тут відсвяткувати весілля, в колі своїх друзів — молодих людей з особливими потребами, для яких бібліотека стала не лише інформаційним  центром, а й центром дозвілля. У цієї пари будуть дуже розумні діти. Бо сім'я стартувала з дуже мудрого місця.
       Молодята були дуже зворушені  щасливою миттю радості, хорошого настрою, щирих посмішок, веселих конкурсів та розваг.
- Бібліотека  влаштувала нам справжнє свято, яке  запам'ятається на все життя, - радіють Марина та Максим. Особливу подяку за цей щасливий день у нашому житті ми хочемо висловити  усім причетним до цього свята: депутату обласної ради Миколі Мірошніченку,  депутатам міської ради  Сергію Бові та Василю Гуренку, голові районної спілки інвалідів Миколі Герасименку і звичайно ж, всьому бібліотечному колективу районної бібліотеки.
- Сьогодні я упевнився в тому, що бібліотека — це сучасний інформаційний центр, який не лише згуртовує громаду, але і влаштовує долі,  — підсумував  гість свята, голова районної спілки ветеранів Володимир Мисенко.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Тростянецькій публічній бібліотеці проходять заняття для дітей з особливими освітніми потребами

Ми віддавна проводили заняття для діток з особливими освітніми потребами, але вже протягом кількох місяців з дітками займається кваліфікован...